У 1980 році Ґертруда Шольц-Клінк, очільниця жіночого бюро нацистської Німеччини у 1930-40 роках, пояснювала історикині Клаудії Кунц, що її завданням було “впливати на жінок у повсякденному житті”. Така психологія вчить молодше покоління сприймати жіноче підкорення як норму і платити за відчуття належності страхом бути виключеним із суспільства. Авторитарні проєкти, як і раніше, перекладають на жінок тягар державної неспроможності. Виникає також і цікавий парадокс: багато проповідниць “традиційності” заробляють саме на ринку, монетизуючи контент у соцмережах, що засуджує “ринкову працю” для жінок. У такій системі матері стають домашніми вчителями, фельдшерками й садівницями одночасно, а інфлюенсерки перетворюють перевантаження від цього на нішеву “домашню працю”.